Полная версия

Главная arrow Экономика arrow Закономірності розвитку соціально-економіко-екологічної системи

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Розділ 6. Розробка стратегічного плану для досягнення сталого розвитку Волочиського району

Розрахунок індексу соціо-економіко-екологічного розвитку території.

Методологічною основою оцінки соціо-економіко-екологічного стану території регіону є системний підхід, який враховує взаємозв'язки між показниками, що характеризують стан економічного, соціального та екологічного розвитку сільських громад. При цьому слід зазначити, що на даний період в Україні відсутні загально визначені методики оцінки соціально-економічного розвитку територій, які могли б враховувати не лише можливості та механізми ефективного керівництва розвитком цих територій, але й враховували історичні, національні, ментальні та регіональні особливості, які формують базис розвитку сільських громад.

Щодо оцінки екологічного розвитку територій в останні роки напрацьовані не лише методичні підходи, але й методики оцінки інтегрованих показників екологічного розвитку територій та агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Однак їх використання потребує розширення кількості базових показників, що характеризують сторони соціо-економічного розвитку сільських громад та екологічного їх розвитку з урахуванням агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Особливу увагу слід приділити обґрунтуванню інтегрованого показника соціо-екологічного розвитку території СНП, який зміг би об'єктивно відобразити ступінь просування сільської громади в напрямку сталості.

де: І1 - інтегрований показник соціального розвитку; І2 - інтегрований показник економічного розвитку; І3 - інтегрований показник екологічного розвитку.

Для оцінки стану соціальної, економічної та екологічної підсистем рекомендується використовувати уніфіковану шкалу оцінювання: 1,0 - 0,8 - еталонний стан; 0,8 - 0,6 - сприятливий; 0,6 - 0,4 - задовільний; 0,4 - 0,2 - загрозливий; 0,2 - 0 - критичний.

Розрахунки подано у вигляді табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Розрахунок індексу СЕЕ розвитку регіону

Інтегрований показник розвитку

Значення інтегрованого показника

Стан підсистеми

ІндексСЕЕ розвитку території (ІСЕЕРТ)

СЕЕ стан регіону

Соціальний

Економічний

Екологічний

Проведення SWOT аналізу

Для проведення SWOT-аналізу потрібно навести сильних і слабких сторін, можливостей та загроз Волочиського району.

Визначено внутрішні (сильні та слабкі сторони) та зовнішні (сприятливі можливості та загрози) чинники, що стримують розвиток підприємницької діяльності.

Основні завдання SWOT-аналізу: виявлення сприятливих можливостей, визначення загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу, виявлення сильних сторін і зіставлення їх з ринковими можливостями, визначення слабкостей та розроблення стратегічних напрямів їх подолання, виявлення конкурентних переваг та формування її стратегічних пріоритетів.

Ця характеристика наведена нижче.

Табл. 6.2

Сильні сторони

Слабкі сторони

Вигідне транспортне та географічне розташування району.

Наявність природних ресурсів, корисних копалин (глина, родовища мінеральної води), низьке екологічне навантаження, у тому числі на ґрунти.

Розвинутий агропромисловий комплекс.

Наявність промислових підприємств різних галузей реального сектору економіки, в тому числі інноваційно активних.

Потужний потенціал туристичної галузі та багата історико-культурна спадщина.

Значна кількість підприємців, які швидко адаптуються у нових економічних умовах, наявність трудових ресурсів на ринку праці.

Наявність освітніх установ та можливість перекваліфікації працівників.

Функціонування центру надання адміністративних послуг, який дозволяє проводити реєстраційно-дозвільні процедури за принципом організаційної єдності (сприяє започаткуванню та веденню підприємницької діяльності).

Наявність розгалуженої мережі банківських та інших фінансово-кредитних установ.

Налагоджена система оптово-роздрібної торгівлі.

Відсутність тиску з боку місцевої влади та її налаштованість на розвиток підприємництва, у тому числі шляхом ведення конструктивного діалогу з бізнесом через функціонування консультативно-дорадчих органів з питань ведення підприємницької діяльності.

Забезпечення прозорості, гласності, доступності та відкритості при здійсненні державної політики у сфері дерегуляції підприємницької діяльності.

Низький рівень використання місцевих корисних копалин, природних ресурсів, придатних для ведення бізнесу.

Енерго- та ресурсозатратність виробництва.

Відсутність функціональних зв'язків між виробниками сільгосппродукції (у першу чергу, домогосподарствами) та переробними підприємствами і споживачами.

Нерівномірність розвитку малого бізнесу по територіях району, особливо в сільській місцевості.

Низький рівень іноземних та внутрішніх інвестицій, зокрема через відсутність державної гарантії інвестицій.

Тінізація бізнесу.

Надлишкова бюрократизація адміністративних процедур, відсутність чітких критеріїв визначення їх вартості.

Відсутність стартового капіталу для започаткування бізнесу та брак обігових коштів для його розвитку.

Кредитування банківськими установами малих та середніх підприємств на загальних підставах та на короткі терміни.

Низька залученість місцевих наукових кадрів та дослідницької бази до економічного розвитку області, відірваність науки від виробництва.

Низький рівень використання інноваційних технологій, складність впровадження, а також відсутність економічної мотивації до інвестування у наукоємні проекти.

Низький рівень гармонізації українських стандартів з європейськими

Брак кваліфікованої робочої сили певних професій, особливо робітничих (невідповідність між попитом і пропозицією на місцевому ринку праці).

Слабка активність представників місцевих громадських організацій, об'єднань підприємців в обговоренні проектів нормативно-правових актів з питань регулювання підприємницької діяльності та їх пасивність в отриманні інформації та знань щодо чинного законодавства.

Занедбаність та руйнація значної кількості потенційних історично та архітектурно привабливих об'єктів, відсутність доступу до них, інформаційної та транспортної інфраструктури.

Відсутність системи формування органами місцевого самоврядування міжсекторного співробітництва (бізнес- влада-громада).

Низький рівень мотивації бізнесу до впровадження політики соціальної відповідальності.

Можливості

Загрози

Створення міжрегіональних логістичних центрів.

Наявний високий потенціал для ведення органічного сільськогосподарського виробництва. Можливість виробництва високоякісних продуктів харчування. Зростання попиту на екологічно чисту продукцію.

Зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва, проведення аналізу чинних нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики.

Спрямування інвестицій в інноваційні технології, включаючи інвестиції в економію енергії та забезпечення екологічності, що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності продукції в умовах адаптації до стандартів.

Пожвавлення залучення інвестицій завдяки удосконаленню механізму якісного обслуговування інвестора за принципом “єдиного інвестиційного вікна”.

Можливі позитивні зміни у законодавстві, подальше скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, кількості необхідних дозволів для започаткування бізнесу, оптимізація кількості контролюючих органів.

Створення сучасних елементів інфраструктури підтримки підприємництва, формування “кластерів”, центрів субконтрактації для пошуку міжрегіональних та зарубіжних партнерів і укладення угод.

Формування стимулюючих механізмів ресурсної підтримки малого бізнесу шляхом надання пільг з податків і зборів (що належать до компетенції органів місцевого самоврядування) балансо-утримувачам і власникам, які надають нежитлові приміщення, недовантажені складські площі і промислові потужності суб'єктам підприємництва на пільгових умовах, або формують цільовий фонд.

Введення в експлуатацію технологічно перспективних виробничих потужностей в сільському господарстві та переробній галузі, залучення інвестицій для відновлення роботи підприємств, які призупинили діяльність.

Реформування галузі освіти у напрямку збільшення кількості та якості підготовки спеціалістів робітничих та інженерно-технологічних професій.

Зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного, ділового туризму серед населення України та Європи.

Ускладнення суспільно-політичної ситуації в країні та, як наслідок, зниження рівня інвестиційної привабливості.

Посилення ризику розбалансування валютного ринку на фоні зростання девальваційних очікувань у суб'єктів господарської діяльності, підігріті спекулятивними проявами на внутрішньому валютному ринку, та формування суттєвих проблем у банківській сфері.

Недоступність кредитних ресурсів через високу їх вартість.

Поглиблення диспропорцій між обсягами експорту та імпорту продукції місцевих виробників через низьку конкурентноздатність товарів та нестабільність кон'юнктури на світових ринках.

Підвищення вартості паливно-мастильних матеріалів (і, як наслідок, комунальних послуг та витрат на транспортування) та енергоносіїв.

Загострення питання щодо реструктуризації боргів та заборгованостей, включаючи податок на додану вартість, а також виникнення нових заборгованостей.

Зниження купівельної спроможності населення.

Зволікання з прийняттям законодавчої бази, що регулює діяльність у галузі надання послуг сільського та зеленого туризму.

Зниження рівня зайнятості населення.

Відплив кваліфікованих кадрів за межі району.

Неможливість виконання передбачених програмами розвитку підприємництва заходів у повному обсязі через недостатність коштів місцевих бюджетів.

Зниження рівня знань керівників суб'єктів підприємництва щодо чинної законодавчої бази основ ведення бізнесу.

Оскільки за кількістю пунктів у SWOT-аналізі переважають слабкі сторони та загрози, заходами Програми комплексно враховано сильні сторони і передбачені можливості з метою максимального сприяння у вирішенні проблемних питань розвитку суб'єктів підприємництва району.

Два критичних питання - покращення бізнес-клімату та підтримка підприємництва - як вирішальні чинники для подальшого розвитку підприємництва, які в сукупності сприятимуть досягненню основної мети програми. Саме ці вирішальні чинники визначили стратегію розвитку бізнесу та головні напрямки підтримки підприємництва:

  • 1. Упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності.
  • 2. Фінансово-кредитна підтримка малого і середнього підприємництва.
  • 3. Інвестиційна підтримка малого і середнього підприємництва.
  • 4. Ресурсне та інформаційне забезпечення, формування інфраструктури підтримки підприємництва.
 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>