Полная версия

Главная arrow Экономика arrow Закономірності розвитку соціально-економіко-екологічної системи

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Аналіз антропогенного навантаження на стан природних ресурсів району

Подільський економічний район належить до економічних районів України з найвищим рівнем розораності території. Нерівність території і висока частка просапних культур у посівних площах зумовлюють активні процеси деградації ґрунтів і розвиток ерозійних процесів. До того ж майже половина всіх сільськогосподарських угідь району мають підвищену кислотність.

Серед комплексу проблем розвитку суспільства найбільш загрозливими вважаються руйнування і забруднення навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсів. В умовах зростаючого антропогенного впливу вирішення завдань попередження деградації природного середовища і раціонального природокористування набуло винятково важливого значення як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Складна екологічна ситуація в Подільському регіоні породжена високим ступенем освоєності і урбанізації території, наявністю великих підприємств енергетичної, хімічної, нафтохімічної, нафтогазовидобувної і деревообробної галузей, розвитком агропромислового і лісогосподарського комплексів. При обґрунтуванні обсягів і технологій використання природних ресурсів, плануванні розвитку територій не враховуються ландшафтна структура і пріоритетні функції ландшафтотворних компонентів, а також їх відновлювальна здатність і стійкість до антропогенних навантажень. Ці чинники спричинюють вичерпання природних ресурсів і забруднення довкілля, негативно впливають на якість середовища життєдіяльності людей.

У зв'язку з цим, сучасне природокористування потребує удосконалення структури і територіальної оптимізації, що можна здійснити лише на основі всебічного вивчення глибини і напрямів антропогенних змін у ландшафтах, причин, що їх зумовлюють та обґрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування і управління природними ресурсами.

Відтак, важливими для району є розширене використання ґрунтозахисних технологій, насадження лісів, особливо на землях з поширенням ярів і балок, гіпсування та вапнування закислених ґрунтів.

Серед великої кількості показників, які характеризують екологічну сферу району, ми аналізуватимемо наступні індикатори:

показники стану атмосферного повітря (кількість сумарних викидів, тис.т; кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т; кількість викидів від пересувних джерел, тис.т; щільність викидів забруднюючих речовин на 1 км2,т; кількість викидів забруднюючих речовин на душу населення,кг);

показники стану земельних ресурсів (територія зайнята природними стійкимие ландшафтами,%; землі с/г призначення,%);

показники використання водних ресурсів (забір води з підземних водоносних горизонтів,млн.м3; забір води з поверхневих джерел,млн.м3; скиди недоочищених стічних вод, млн.м3);

показники поводження з відходами (утворення ТПВ на душу населення, т; утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т).

Всі дані по екологічним індикаторами наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Показник екологічний

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Кількість сумарних викидів, тис.т

1,721

1,536

2,153

3,582

3,214

3,452

3,638

3,157

3,038

3,047

Кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т

0,04

0,045

0,036

0,040

0,042

0,053

0,050

0,061

0,076

0,079

Кількість викидів від пересувних джерел, тис.т

2,01

1,99

2,31

3,52

3,21

3,01

3,05

3,0

3,09

3,50

Щільність викидів на 1 кмІ, кг

7524

6325

6527

6214

5963

5241

6359

5963

4962

4856

Кількість викидів на душу населення,кг

98,2

81,2

85,6

80,3

56,7

64,2

79,5

72,5

69,3

70,4

Територія під забудовою та твердим покриттям, %

1,3

1,32

1,44

1,68

1,95

2,17

2,46

2,76

2,89

3,06

Територія зайнята природними сталими ландшафтами, %

2,62

2,84

3,02

3,34

3,42

3,40

3,10

2,95

2,61

2,34

Землі с/г призначення, тис.га

42,84

45,25

44,7

43,98

43,26

43,25

43,57

43,21

42,15

42,58

Забір води з підземних водоносних горизонтів, млн.мі

3,15

3,57

3,67

3,52

3,21

3,94

3,43

3,3

3,17

3,031

Забір води з поверхневих джерел, млн.мі

4,231

5,324

5,621

5,328

4,978

5,327

5,032

4,326

4,654

4,879

Скиди неочищених стічних вод

3,402

3,632

3,987

4,123

3,892

3,654

3,754

3,864

3,889

3,125

Утворення ТПВ на душу населення, мі

0,82

0,80

0,81

0,84

0,73

0,74

0,78

0,79

0,81

0,84

Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т

0,65

0,61

0,64

0,67

0,68

0,71

0,71

0,70

0,74

0,78

Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %

33,1

33,8

36,1

37,4

37,1

36,9

37,1

37,8

40,2

42,3

Згідно таблиці 5.1. всі дані окремо по кожному економічному показнику для зручності подальшого використання й аналізу представимо у вигляді графіків (див. рис.5.1.-5.8.).

Кількість сумарних викидів, тис.т

Рис. 5.1 Кількість сумарних викидів, тис.т

Рис. 5.2 Кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т

Рис. 5.3 Кількість викидів від пересувних джерел, тис.т

Рис. 5.4 Щільність викидів на 1 кмІ, кг

Рис. 5.5 Кількість викидів на душу населення,кг

Рис. 5.6 Територія під забудовою та твердим покриттям, %

Рис. 5.7 Територія зайнята природними сталими ландшафтами, %

Рис. 5.8 Землі с/г призначення, тис.га

Рис. 5.9 Забір води з підземних водоносних горизонтів, млн.мі

Рис. 5.10 Забір води з поверхневих джерел, млн.мі

Рис. 5.11 Скиди неочищених стічних вод

Рис. 5.12 Утворення ТПВ на душу населення, мі

Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т

Рис. 5.13 Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т

Рис. 5.14 Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %

5.3 Оцінка екологічного розвитку району

Оцінку екологічного розвитку території пропонується здійснювати на основі чотирьох агрегованих та 14 базових показників. Результати розрахунку подаються у вигляді табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Розрахунок агрегованих показників екологічного розвитку Волочиського району

Агрегований показник

Базові показники

Значення БП

Хі

Розраховане значення АП

Nі (факт)

Хі (max)

Хі (min)

2005

1.

Показник стану атмосферного повітря

Кількість сумарних викидів, тис.т

1,721

16,528

0,36

0,92

0,66

2.

Кількість викидів від стаціонарних джерел

0,04

14,404

0,008

1,00

3.

Кількість викидів від пересувних джерел

2,01

3,87

0,18

0,50

4.

Щільність викидів на 1 км2

7524

10732,5

1,75

0,30

5.

Кількість викидів на душу населення

98,2

1650

0,06

0,94

6.

Показник стану ґрунтового покриву

Територія під забудовою та твердим покриттям, %

1,3

4,03

1,22

0,97

0,59

7.

Територія зайнята природними стійкими ландшафтами, %

2,62

3,88

2,18

0,25

8

Землі с/г призначення

42,84

107,4

32,2

0,86

9

Показник використання водних ресурсів

Забір води з підземних водоносних горизонтів

3,15

5,72

0,657

0,51

0,41

10

Забір води з поверхневих джерел

4,231

7,2

1,812

0,55

11

Скиди недоочищених стічних вод

3,402

4,125

1,3707

0,26

12

Показник поводження з відходами

Утворення ТПВ на душу населення, м3 на 1 особу

0,82

0,97

0,24

0,21

0,36

13

Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т

0,65

0,96

0,25

0,44

14

Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %

33,1

44,5

18,9

0,55

2009

1.

Показник стану атмосферного повітря

Кількість сумарних викидів, тис.т

3,214

16,528

0,36

0,82

0,56

2.

Кількість викидів від стаціонарних джерел

0,042

14,404

0,008

1,00

3.

Кількість викидів від пересувних джерел

3,21

3,87

0,18

0,18

4.

Щільність викидів на 1 км2

5963

10732,5

1,75

0,44

5.

Кількість викидів на душу населення

56,7

1650

0,06

0,97

6.

Показник стану ґрунтового покриву

Територія під забудовою та твердим покриттям, %

1,95

4,03

1,22

0,74

0,76

7.

Територія зайнята природними стійкими ландшафтами, %

3,42

3,88

2,18

0,72

8

Землі с/г призначення

43,26

107,4

32,2

0,85

9

Показник використання водних ресурсів

Забір води з підземних водоносних горизонтів

3,21

5,72

0,657

0,50

0,27

10

Забір води з поверхневих джерел

4,978

7,2

1,812

0,41

11

Скиди недоочищених стічних вод

3,892

4,125

1,3707

0,08

12

Показник поводження з відходами

Утворення ТПВ на душу населення, м3 на 1 особу

0,73

0,97

0,24

0,33

0,44

13

Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т

0,68

0,96

0,25

0,39

14

Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %

37,1

44,5

18,9

0,71

2014

1.

Показник стану атмосферного повітря

Кількість сумарних викидів, тис.т

3,047

16,528

0,36

0,83

0,52

2.

Кількість викидів від стаціонарних джерел

0,079

14,404

0,008

1,00

3.

Кількість викидів від пересувних джерел

3,50

3,87

0,18

0,10

4.

Щільність викидів на 1 км2

4856

10732,5

1,75

0,55

5.

Кількість викидів на душу населення

70,4

1650

0,06

0,96

6.

Показник стану ґрунтового покриву

Територія під забудовою та твердим покриттям, %

3,06

4,03

1,22

0,35

0,64

7.

Територія зайнята природними стійкими ландшафтами, %

2,34

3,88

2,18

0,91

8

Землі с/г призначення

42,58

107,4

32,2

0,86

9

Показник використання водних ресурсів

Забір води з підземних водоносних горизонтів

3,031

5,72

0,657

0,53

0,50

10

Забір води з поверхневих джерел

4,879

7,2

1,812

0,43

11

Скиди недоочищених стічних вод

3,125

4,125

1,3707

0,36

12

Показник поводження з відходами

Утворення ТПВ на душу населення, м3 на 1 особу

0,84

0,97

0,24

0,18

0,34

13

Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т

0,78

0,96

0,25

0,25

14

Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %

42,3

44,5

18,9

0,91

На основі встановлених екологічних агрегованих показників, необхідно розрахувати інтегрований показник екологічного стану території (І1) як середнє геометричне значення сукупності агрегованих показників за формулою:

, (3.3)

де АПn - розраховані агреговані показники (від 1 до 0).

Розрахунок інтегрованого показника економічного розвитку території за 2005 рік:

In=4v0,66*0,59*0,41*0,36=0,49

Аналогічно розраховуємо інтегрований показник екологічного стану території Волочиського району на 2009р. і 2014р. Результати зводимо в таблицю 5.3.

Для оцінки стану екологічної підсистеми використовуємо уніфіковану шкалу оцінювання: 1,0 - 0,8 - еталонний стан; 0,8 - 0,6 - сприятливий; 0,6 - 0,4 - задовільний; 0,4 - 0,2 - загрозливий; 0,2 - 0 - критичний. На основі встановлених екологічнихагрегованих показників, розраховуємо інтегрований показник екологічного розвитку території як середнє геометричне значення сукупності агрегованих показників (фор. 3.3).

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>