Полная версия

Главная arrow Философия arrow Основи філософії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Проблема цінностей в науковому пізнанні. Поняття етосу науки.

Поняття цінності пов'язане передовсім із визначенням значущого для людини. А саме: цінність -- це поняття, яке означає, по-перше, позитивну' або негативну значущість певного об'єкта, на відміну від його екзистенціальних і якісних характеристик (наочні цінності); по-друге -- нормативну, оціночну' сторону' явищ суспільної свідомості (суб'єктні цінності).

На перший погляд, наука ( сукупність теоретичних уявлень про світ) та моральність (сукупність цінностей, норм, що регулюють поведінку і свідомість людей з точки зору добра і зла) знаходяться далеко одне від одного, а їхні проблеми лежать у різних площинах: на всі предмети діє закон земного тяжіння, це факт, не поганий або хороший, просто закон. Але 1) моральність проникає усюди, де зустрічаються 2 суб'єкти і де йде мова про їх потреби та загрозу для них. 2) наука не існує в якихось чисто духовних сферах, вона є суто людським явищем.

Сферами взаємодії науки і моралі є:

  • 1) співвідношення науки, вчених із застосуванням їх відкриттів на практиці ( соціальна етика);
  • 2) внутрішньо наукова етика
  • 3) деяке «середнє поле» між науковим і ненауковим
  • 1) саме по собі знання не несе якоїсь моральної характеристики, до тих пір, поки воно не матиме наслідком істотний необоротний або надзвичайно ускладнений оборотний негативний вплив ( шкоду) на людину чи навколишнє середовище ( атомна бомба, пристрої для тотального впливу на чужу психіку чи втручання у генетичний апарат). У такому випадку постає 2 питання: чи продовжувати далі дослідження у цій сфері; 2) чи брати на себе відповідальність за наслідки. На перше питання більшість вчених дає позитивну відповідь. Проте проблема не в самому знанні, а в його застосуванні. Це вирішує внутрішньо наукова етика.
  • 2) думки розділяються: а) вчений не може нести відповідальність за наслідки своїх відкриттів, оскільки у більшості випадків не він приймає кардинальне рішення про те, як застосувати його відкриття на практиці ( винахід Нобеля - динаміт). б) вчений людина з ясним розумом та здоровим глуздом, він не може не усвідомлювати свій вклад у виготовлення небезпечних предметів і систем. Ядерній бомбі, нейтронній бомбі, хімічній зброї передували роки досліджень. Необхідні якості для вченого і наукового співтовариства: а) об'єктивність (бути неупередженим, вивчати предмет багатосторонньо, відсторонено); б) культура наукового діалогу ( поважати тих, хто мислить по-іншому); в) самокритика вченого ( перевіряти правильність власних висновків, коректність власного спілкування у професійному співтоваристві); г) чесність і порядність ( не приховувати відкриття від колег, не красти ідеї). Межі наукового дослідження, наприклад, пересадка голови ( обговорюється останнім часом): об'єктивно врахувати, чи можливо це зробити на сьогодні і чи можливо це зробити взагалі.
  • 3) проблеми взаємодії науки з окремим областями знань з одного боку, а з іншого - взаємодії теорії з експериментальною областю у самій науці, де здійснюється вихід з теорії в життя.

Проблема цінностей у сучасній науці дискусійна і недостатньо розроблена. Які цінності є домінуючими - пізнавальні чи етичні? Якими є пріоритети науки - досягнення об'єктивності чи прогрес людства, відкриття законів дійсності чи зростання добробуту людства і його безпеки?

Однозначну відповідь дати важко, тим паче, що науки є фундаментальні, а є і прикладні. І якщо, на перший погляд, для перших метою є пошук істини, яка сама по собі є цінністю, то для інших першочергового значення набуває практичне втілення, і саме тут виникає найбільше моральних проблем.

Сучасні філософи науки М. Полані, Т. Кун, Е. Агацці та інші, неодноразово підкреслювали необхідність переосмислення ролі цінностей у науковому пізнанні. Наукове пізнання, на їх думку, регулюється не тільки механізмами інтелектуальної діяльності, але й соціальними, етичними нормами.

У сучасних умовах формується особлива галузь філософського знання ? етика вченого, до наукового обігу входить поняття "етос науки", що позначає сукупність сталих, загальноприйнятих у науковому товаристві установок, вимог, ціннісних орієнтирів, моральних імперативів, норм, що зумовлюють діяльність учених.

Це поняття запропонував Р. Мертон в роботі «Нормативна структура науки». На його думку етос сучасної науки базується на чотирьох основних імперативах:

універсалізму, який вказує на демократичний характер науки і рівність усіх дослідників у пошукі істини незважаючи на звання, титули, минулі заслуги, релігійну, расову, національну чи ідеологічну приналежність;

колективізму, який вказує, що результати наукових досліджень належать науковому товариству і людству в цілому, хоча й передбачає визнання здобутків ученого та вимогу обов'язки посилань на його праці;

безкорисливості, чесності, порядності, вільного доступу до наукового знання, недопустимості використання науки у власних інтересах, обману, маніпулювання даними, досягнення успіху будь-якою ціною;

організованого скептицизму, що означає - у суспільстві не може бути закритих тем, об'єктів, сфер, якщо навіть є вже сформовані погляди, знання, ідеологічні установки на ті чи інші речі.

Етос науки включає в себе як когнітивні цінності, так і соціальні. Когнітивні, як правило, це ті, що зумовлюють і регулюють внутрішній розвиток науки. Це - світоглядні орієнтири, вимоги, методологічні установки і норми, методика проведення досліджень, оцінки наукових досліджень, моральні імперативи наукового товариства. Серед них принципи об'єктивності, точності та чіткості викладення фактів, обгрунтованості висновків, свободи критики, недопустимості монополізму і догматизму тощо. Вони є консолідуючою основою наукового товариства. Соціальні цінності характеризують соціальні умови, рівень свобод, у тому числі свободи творчості, законність і порядок, вони забезпечують стабільність існування суспільства, пріоритети його розвитку і тим самим зумовлюють спрямованість наукових досліджень. Головною ознакою соціальних цінностей є соціальна відповідальність вченого перед суспільством. І головним питанням тут є що дає наука суспільству, кожній людині, несе вона добро чи зло.

Соціальні цінності впливають на когнітивні цінності, перш за все, на світоглядні орієнтири, філософську картину світу, які, у свою чергу, зумовлюють стиль мислення і наукову картину світу.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>