Полная версия

Главная arrow Философия arrow Основи філософії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Своєрідність і сучасне тлумачення предмету філософії.

Об'єктом філософії є система “людина і світ”, вона є об'єктивною реальністю, оскільки її існування є непорушним до тих пір, поки існує людина і людство на Землі. Така система є непорушною насамперед тому, що із зникненням умов для існування людини не буде кому вести розмову про цю систему.

Традиційно в філософській культурі поняттям “об'єктивна реальність” означується все те у світі, що існує незалежно від волі і свідомості людини.

При прийнятті такого визначення поняття “об'єктивна реальність” за основу виникає потреба у наступних уточненнях:

По-перше, у якому форматі тлумачення суб'єкта і об'єкта таке визначення є дійсним? Безумовно, що це визначення є дійним і працездатним, коли суб'єкт - людина, а об'єкт - це світ. Інакше і бути не може, адже свою реальність людина визначає завдяки що вона і де вона є.

По- друге, людина послуговується поняттям “дійсність” щоб виокремити ту міру впливу, який визначається наявністю того в світі, що існує незалежно від волі і свідомості людини, тобто хоче вона цього чи ні, відіграє визначальну роль у її житті. Нарешті, по-третє, поняття “реальності” дозволяє підкреслити, що сутність всього сущого, то, що виявляється суттєвим для нас, існує в нас і поза нами. Отже, викладені нами розмисли на шляху до визначення поняття “об'єктивної реальності” уточнення щодо її розуміння дозволяють здійснити наступні висновки:

Система людина - відношення світ є об'єктом філософії, оскільки в ній центральним моментом є те, що окреслюється поняттям “відношення”.

Яким чином поняття об'єкта філософії постає основою розкриття того, що виявляє сутність об'єктивної реальності? Виявляється, що сутність об'єктивної реальності віднаходиться не у визнанні її як такої, що існує незалежно від волі і свідомості людини. Об'єктивною реальністю є те, що в ній існує особлива дійсність. Це те, що створене волею і свідомістю конкретного суб'єкта і набуло відчуженого від свого творця характеру існування.

Сутність об'єктивної реальності визначається поняттям “відношення” . Те, в чому виявляється сутність об'єктивної реальності і концентрується увага людини називають предметом філософії..

Проблема - це такі питання, що з необхідністю вимагають свого розв'язання в нестандартних умовах і неоднозначних вимірах.

Основні проблеми - це питання чи низка питань, без постановки і вирішення яких унеможливлюється пояснення, розкриття смислів реального існування дійсності, а також віднайдення способів, шляхів її перетворення.

Розв'язання основних проблем набуло сталого характеру та привело до виникнення таких вчень як філософська антропологія, гносеологія, методологія і аксіологія.

Предмет філософії - це відношення людини до світу у найбільш загальному розумінні

При вимірі рівня його працездатності потрібно звернути увагу на наступні моменти:

у попередньому викладі ми звертали увагу на таку ідею, що філософія - це особлива галузь знання, яка реально функціонує у якості духовності, науки, методології;

завдяки зазначеному недостатньо вказати тільки на те, що предмет філософії - це відношення людини до світу, а і те, що найбільш загальне його розуміння є інтегрованим явищем, складовими якого і є якраз світоглядні, наукові, методологічні духовні аспекти витлумачень.

визначення предмету філософії з необхідністю переноситься зі своїми смислами в інші конкретні галузі знань. Чітке і працездатне окреслення предмету філософії є базисним для визначення предметності людської діяльності

Наступні кроки у розумінні предмету філософії: Ґрунтуючися на ідеї, що філософія є світогляд маємо наступні розмисли:

Філософія - як світогляд

Якщо визнати беззаперечною думкою про те, що у форматі загальнокультурного рівня світогляд - це цілісна картина світу, в якій головний сюжет - відношення “людина - світ”, а головна дійова особа - людина, то при цьому виникає суттєве уточнення: Оскільки головна дійова особа суб'єкт - це людина, то саме тому світогляд філософськи опредмечується як найвища форма самоусвідомлення і відповідно впорядкована система світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. І найголовніше, - Упредметнення філософії у світоглядному аспекті дозволяє людині зайняти відповідну життєву позицію, тобто визначитися із основними напрямками власної діяльності.

Філософія - як наука

Предметна сфера філософії як науки визначається найбільш загальними законами розвитку природи, людини, мислення, суспільства.

Отже, предмет філософії як науки окреслюється колом проблем, вирішення яких дозволяє побачити людини не все у світі, а насамперед те, завдяки чому світ є цілісністю за об'єктивним характером існування, так і за способами його осмислення людиною. І в такій предметності досить чітко виокремлюється ідея про те, що філософія є матір'ю всіх інших наук не тому, що вони відбрунькувались від неї, а беззаперечно тому, що завдяки філософському розумінню предмету взагалі вони віднайшлись у власній предметній сфері.

Філософія як духовність

У вимірах загальнолюдської культури духовність - це все те у світі, що є реальним керманичем життя людини і суспільства, а у аспекті філософського розуміння духовність - це почуття усвідомлення означення реальності того, що безпосередньо чи опосередковано спрямовує життєдіяльність як окремої людини, так і суспільства в цілому.

Отже, предмет філософії як духовності це відношення людина - світ у вимірах замкнутого кола, основними точками якого є дух, душа, духовність. У цьому колі діяльність людини є специфічною, ґрунтується на ідеї, що як і у будь-якому колі немає ні початку, ні кінця. Однак кожна особистість здатна творити у відповідності з обраним нею началом.

Ідеї, ідеали, віра, надія, любов, порядність і прихильність, інтелектуальність, інтелігентність, добро і зло здатні бути основою визначеності людини до дійсності, водночас вони є підґрунтям здійснювати відповідне до них перетворення цієї дійсності.

Філософія - як методологія

Окреслення предмету філософії як методології дозволяє виокремити практичність філософської думки у локальних сферах людської діяльності: політиці, економіці, праві, релігії, культурі тощо.

Коли через предмет філософії окреслюється критичність і комунікативність, то вагомим методологічним доробком є визначення загальних характерник і процедур, виокремлення традиційних підходів, способів, методів, прийомів пізнання і перетворення дійсності в нових історичних умовах.

Розгляд предмету філософії із позиції, що вона є водночас і світоглядом, і наукою, і духовністю, і методологією спонукає до наступних висновків: Предметність філософії породжує існування низки дисциплін: історія філософії, філософія історії, філософія науки, соціальна філософія, філософія економіки, філософія права

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>