Полная версия

Главная arrow Информатика arrow Web-технології на підприємствах

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Основи Web-технологій

автоматизований інформаційний організація технологія

Як зазначалося у розділі 1, ефективне управління підприємством і його включення у світовий інформаційний простір передбачає необхідність сформувати своє мережеве представлення у цифровому форматі в Internet, зважаючи на поступальний розвиток цифрової економіки.

Різні інституціональні структури у мережі Internet створюють власні інформаційні моделі завдяки Web-сайту, формуючи певні інформаційно-економічні простори засобами інтелектуалізованого програмного забезпечення (мультиагентні системи або програмні агенти як представники - агенти суб'єктів економічної діяльності) у глобальному електронному середовищі або об'єктно орієнтованого ПЗ (сайт, портал, електронна поштова скринька тощо).

Саме Web-сервер, своєрідна візитна картка підприємства, що представляє сукупність зв'язаних між собою Web-сторінок, презентує фірму та її послуги. Сервером мережі Internet називають комп'ютер, на якому встановлена спеціальна програма, яка відображає Web-сторінки за запитом клієнтської машини і виконує певні функції.

У 1990 р. британський вчений Тімоті Джон Бернерс-Лі розробив HTTP - механізм доступу до документів у мережі Internet і навігацію на основі гіпертексту. HTTP став на практиці стандартом Web. Специфікація протоколу забезпечила упорядкування правил взаємодії між клієнтами і серверами HTTP, а також чіткий розподіл функцій між цими компонентами. У травні 1996 р. для практичної реалізації HTTP було випущено документ, що став основою для реалізації більшості компонентів НТТР/1.0.

HTTP (Hypertext Transport Protocol) - комунікаційний протокол передачі гіпертексту, основне завдання якого полягає у встановленні зв'язку користувача із Web-сервером і забезпеченні доставки HTML-сторінок Web-броузеру клієнта.

Для ідентифікації ресурсів HTTP використовує глобальні URL (унікальні імена ресурсів). Кожен(на) запит (відповідь) складається з трьох частин: стартовий рядок; заголовки; тіло повідомлення, що містить дані запиту, запрошуваний ресурс або опис проблеми, якщо запит не був виконаний.

HTML (Hypertext Markup Language) - мова розмітки гіпертексту-єфундаментальною,базовоютехнологією Internet. HTML дає змогу формувати на сторінці Web-сайта текстові блоки, включати в них зображення, організовувати таблиці, управляти відображенням кольору документа і тексту, додавати до дизайну сайта звуковий супровід, організовувати гіпер-посилання з контекстним переходом до інших розділів сервера або звертатися до інших ресурсів Internet і компонувати ці елементи між собою.

Основна властивість гіпертексту - наявність зв'язків між елементами одного документа або між різними докуентами. Для проглядання ДfmJ-документів необхідне відповідне програмне забезпечення, що призначене для динамічної обробки коду HTML і відображення Web-сторінок. Ця мова є основою сучасного Web.

У 90-ті роки минулого століття з'явилися спеціалізовані програми з назвою Microsoft Internet Explorer і Netscape na-vigator (браузери), що дають можливість проглядати гіиертекстові сторінки середовища Internet. Це спеціальна клієнтська програма, призначена для проглядання контенту Web-вузлів і відображення HTML-документі в. Браузери містять вбудований транслятор мови розмітки гіпертексту, що компілює html'KOfl, у процесі відкриття Web-сторінки.

Способи просування Web-сервера можуть бути різними: реєстрація сервера на популярних інформаційно-пошукових системах; наявність на сайті інформації різних типів, тобто використання банерної реклами (прямокутне графічне зображення) про підприємство і посилань на сервер з інформацією про постачальників, клієнтів, прайс-листи, електронні вітрини, с-магазини; зручна навігація по сайту; додаткові послуги, які можуть бути надані підприємством.

Побудова і розміщення сайта в мережі Internet є необхідною ланкою забезпечення конкурентоспроможності кожного підприємства.

Сайт - це сукупність Web-сторінок Internet, об'єднаних загальною адресою, темою, логічною структурою, оформленням або авторством. Сайт підприємства представляє компанію в Internet, надає відвідувачам чітке уявлення про неї. Привернути увагу відвідувача на сайті - завдання ефективного сайта.

На головній сторінці Web-сайта підприємства розповідається про історію створення фірми, її профіль, проекти, продукти/послуги, бізнес-партнерство тощо, тобто розміщено інформацію про те, чим займається організація, і які надає пропозиції. Часто на цій сторінці розміщуються посилання на портали (багатофункціональні сайти) електронних ринків чи ('-магазинів, які є точками входу у глобальну мережу всіх учасників процесу e-бізнесу, а також місцем для розміщення електронних каталогів товарів, послуг, управління транзакціями, логістичними процесами, платежами тощо.

Сьогодні на зміну технологіям Web приходять технології Web2 та Web3. їх основою є соціальні мережі, спільна робота, спрямована на розробку інформаційних ресурсів. На основі цих нових технологій функціонують корпоративні блоги, енциклопедії Wiki тощо.

Wiki-технологія - це технологія побудови Web-сайта, яка дає змогу відвідувачам брати участь у редагуванні його вмісту (як у виправленні помилок, так і додаванні нових матеріалів та посилань на них) і не вимагає від користувачів використання спеціальних програм, реєстрації на сервері і знання HTML. Термін Wiki може також стосуватися програмного забезпечення, що розробляєтся для створення такого сайта.

Оригінальна система Wiki була запропонована у 1995 р. В. Канінгемом для Web-вузла Pattern Languages Community з метою спростити спільне створення і документування програмних шаблонів (software patterns).

Спочатку Wiki-системи були сайтами, сторінки яких міг редагувати будь-хто на Web. У сучасному варіанті Wiki - це система для збору і структурування інформації, яка характеризується такими ознаками:

  • 1) наявністю великої кількості авторів, якими зазвичай можуть бути всі користувачі Wiki-pecypcy;
  • 2) багатокористувацький режим роботи - усе редагування здійснюється через Web-інтерфейс, є центральний сервер (чи кластер), що зберігає весь масив даних;
  • 3) можливість багаторазово редагувати текст за допомогою самого Wiki-середовища без застосування особливих пристосувань на стороні користувача;
  • 4) виявлення змін відразу після їхнього внесення;
  • б) поділ інформації на однозначно ідентифіковані документи - сторінки, в кожної з яких є власна назва;
  • 6) нескладна мова розмітки, що дає можливість легко відокремити контент від оформлення;
  • 7) облік змін (версій) тексту і можливість повернення до попередньої версії.

Інформація, надана у Wiki, має нелінійну навігаційну структуру. Кожна сторінка зазвичай містить велику кількість гіперпосилань на інші сторінки.

Переваги Wiki:

  • 1. Іменування й ідентифікація. Wiki - колекція довільних документів, єдиним способом доступу до яких є ідентифікатор (у самому документі посилання на інший документ створюється автоматично).
  • 2. Шаблони надають можливість збереження і подання структурованих даних.
  • 3. Автоматичне створення різноманітних списків і класифікацій. Один із прикладів реалізації таких механізмів - це механізм категорій, який полягає в тому, що документ позначається, виходячи з приналежності до якоїсь категорії. Після цього при звертанні до документа "Категорія: Задане ім'я" (у просторі імен "Категорія") виводиться список документів, позначених заданим ім'ям.
  • 4. Цілісність посилання. Wiki надає можливість відстежи-ти як усі посилання з поточної сторінки, так і всі зовнішні посилання на поточну сторінку.

У Wiki написання та редагування є колективним процесом. Читач, який бачить у статті помилку чи недолік, може негайно її виправити чи додати відсутню інформацію. Оскільки процес перегляду та уточнення є публічним та безперервним, то немає принципової різниці між попередніми і кінцевими версіями інформації. Використання принципу експертного перегляду відкритих джерел дозволяє проекту збільшуватись не тільки за кількістю статей, а й за глибиною - внаслідок колективного вкладу читачів, що є експертами в цій галузі.

Платформа Wiki реалізувала одну з базових концепцій Бер-нерса Лі, надавши користувачам можливості бачити програмний код й вільно редагувати контент сторінок, які вони бачать. Зміни у контенті, внесені користувачами, набувають чинності відразу, без будь-якої перевірки та перегляду навіть первинним автором чи модератором, але обов'язково підтримуються функції, що дають змогу користувачам переглядати зміни та, за необхідності, повертати сторінки до попередніх версій. Програмне забезпечення і контент, який міститься на Wiki-сторін-ках, найчастіше використовують ліцензію вільного розповсюдження документації - GNU Free Documentation License (GFDL), що гарантує сумісність ліцензії з наявним текстом GFDL. Це дає можливість мати один Wiki зі сторінками, що мають різну ліцензію.

Всесвітньо відомий приклад застосування технології Wiki - створена у 2001 р. Вікіпедія, найбільша з безкоштовних он-лайн-енциклопедій. Ця "суспільна" енциклопедія нараховує сьогодні більше 1,5 млн статей 100 мовами (для порівняння: Encyclopedia Britannica (2007 p.) містить близько 100 тис. статей). Незадоволення повільним поширенням паперових енциклопедій було очевидним, але створення оперативних енциклопедій вимагає залучення великої кількості людей і економічно не виправдане.

У Вікіпедії платою авторам стають не гроші, а соціальний статус. її особливість полягає в тому, що всі відвідувачі сайта wikipedia.org можуть її редагувати і доповнювати власними статтями. За коректністю поданої в енциклопедії інформації стежать тисячі людей, тому окремі "некоректності" не в змозі зашкодити репутації порталу, і його наповнення залишається на досить високому рівні. Інші цікаві проекти, що базуються на технології Wiki - словники Wiktionary, колекції книг Wikibooks, цитат Wikiquotes, документів Wikisource, новин Wikinews і матеріалів для самоосвіти Wikiversity.

Формат Wiki-сторінок (Wiki-text) - це спрощена мова розмітки, яка використовується для того, щоб вказати або виділити в тексті різні структурні та візуальні елементи. Кожна Wiki-система має власний стиль і синтаксис залежно від реалізації. У багатьох (але не в усіх) реалізаціях Wiki гіперпосилання показується таким, яким воно є насправді, на відміну від HTML, де невидиме гіперпосилання може мати довільний видимий текст або зображення.

Більшість Wiki надає користувачам необмежений доступ таким чином, щоб була можливість доступу та редагування сторінок без обов'язкової необхідної реєстрації, що звичайно потрібно при користуванні іншими типами інтерактивних сайтів, наприклад, Internet-форумів або чатів. Wiki-система надає можливість перегляду історії сторінок, що показує зміни між двома ревізіями (версіями) сторінки. Усі Wiki спроектовані за основним принципом - краще, щоб помилку було легко виправити, ніж важко зробити. Загальновживаний спосіб захисту від настирливих користувачів - дозволити їм зіпсувати стільки сторінок, скільки вони бажають, знаючи, що ці сторінки легко відстежити та виправити.

Для тих, хто зацікавлений створенням власного Wiki, є багато загальнодоступних "Wiki-ферм" (Wiki farm). Деякі з них можуть бути зроблені приватним, захищеними паролем. Jot-Spot, OddWiki, PeanutButterWiki, SeedWiki, Socialtext,

Wetpaint, Wiki.coma, Wikia і Wikispaces - популярні приклади таких служб.

Блоги - поповнювані через Web-інтерфейс колекції записів. Термін blog походить від Weblog (Web-журнал). Це новий спосіб еволюції електронного співтовариства. З технологічного погляду блоги відрізняються набором особливостей, що роблять їх набагато зручнішими для самовираження, ніж персональні сайти. З програмного боку блог -o це інструмент, який автоматизує публікацію в Internet. Зовні він виглядає як сайт інформаційної стрічки новин, а відрізняється від неї тим, що кожна "новина" може бути одразу прокоментована читачами.

Характерні риси блогів:

  • 1) зворотний хронологічний порядок записів;
  • 2) наявність відгуків, які публікуються разом із записом;
  • 3) як правило, автором записів у блогу є одна людина (або група людей), яка задає тему й ініціює обговорення;
  • 4) можливість об'єднання кількох авторських блогів в одній сторінці;
  • 5) простота редагування (за допомогою звичайного броу-зера);
  • 6) стійкі посилання (permalink) - кожне повідомлення, опубліковане всередині блогу, має власний URL - адресу, за якою до повідомлення можна звернутися;
  • 7) наявність архівів для доступу до минулих повідомлень.

Флікр призначений для збереження і подальшого використання людиною своїх цифрових фотографій. Користувач системи, що зареєструвався, може поміщати на віддалений сервер свої фотографії. Безкоштовний сервіс надає можливість завантажити 20 Мб фотографій щомісяця. До кожної фотографії її хазяїн може додати назву, короткий опис і ключові слова для подальшого пошуку. Можна робити нотатки і на самих фотографіях. Якщо на фотографії зображено кілька об'єктів (наприклад, кілька будинків), то можна виділити кожний з об'єктів і додати до нього опис. Фотографія може мати статус особистої, сімейної, групової чи загальнодоступної. Якщо фотографія загальнодоступна, то на неї можуть подивитися всі бажаючі. Крім того, її можуть знайти за ключовими словами, вказаними користувачем. Наприклад, пошук за ключовими словами "кажан" видає нам перелік посилань на усі фотографії кажанів, до яких їхні власники прикріпили відповідний ярличок. Система дає змогу вести пошук одночасно за кількома ключовими словами. Додатковий інтерес становить можливість використовувати колекції своїх фотографій або окремі фотографії на сторінках своїх сайтів чи свого журналу. Для того, щоб одержати кіті-код посилання на окрему фотографію, досить попросити систему показати фотографію в різних розмірах. Під кожною фотографією буде прописаний Лгт/-код, який можна скопіювати на потрібну сторінку.

До цього зрозумілого і корисного для людини сервісу додаються додаткові можливості. Сервіс дає можливість усім своїм користувачам обмінюватися фотографіями, ділитися своїми фотографіями і мітками на фотографіях. Людина може не вступати ні в які переговори і соціальні контакти усередині сервісу, однак одержувати від самого сервісу користь. Розвішування наклейок-ярликів на свої фотографії одразу надає переваги - з ними фотографії легше шукати. Потім користувач поступово відкриває нові можливості й одержує додаткову вигоду від об'єднання фотографій у загальні пули співтовариств. Після того, як він зв'язав мітку з об'єктом, одразу видно, які ще є фотографії, позначені такими самими ключовими словами, але іншими людьми. Ви можете "підігнати" свої ключові слова під найбільш вживані чи навпаки, вплинути на групову норму щодо ключових слів. Такий зворотний зв'язок приводить до комунікації між користувачами за допомогою метаданих.

Флікр підтримує можливість переписування між користувачами і їхній вступ у дружні відносини. Однак ці відносини не мають помітного впливу на формування загальної картини та карти ярликів, якими користується все співтовариство. Сервіс Флікр дає змогу одержати карту багатьох ключових слів, якими користуються люди, класифікуючи свої фотографії. На екрані видно тільки ті ключові слова, які зустрічаються досить часто. Користувачі системи Флікр можуть утворювати групи за інтересами і наповнювати груповий пул фотографій.

Більшість сучасних програм підтримують вбудовану функцію автоматичного визначення кодування, що використовується клієнтським програмним забезпеченням і переклад тексту в необхідний стандарт відразу.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>