Полная версия

Главная arrow Философия arrow Основи філософії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: патристика, теоцентризм, теологія, томізм, неотомізм, номіналізм, реалізм, апологетика, універсалії, геоцентризм, геліоцентризм, реформація, утопія.

Завдання 2. Дайте пояснення, що таке Град Земний і Град Божий, за Августином? Який зв'язок між двома Градами? Хто є громадянами кожного з Градів?

«Не дивлячись на багаточисельність народів, які живуть за своїми звичаями, розмежовуються між собою мовою, одягом, завжди існувало два роди людського спілкування, яке ми, за Писанням, справедливо можемо назвати двома Градами. Один з них складається з людей, бажаючих жити у світі за плоттю; інші - жити за духом. Громадян Земного Града народжує зіпсована гріхом природа, громадян Града Небесного народжує благодать, звільнюючи природу від гріха. До одного з них належить товпа людей, нечестивих в образі людини. До іншого - людей, які віддані єдиному Богу…»

Завдання 3. Робота з першоджерелом.

З праці Нікколо Мак'явеллі «Государ» з'ясуйте:

  • * що означає ідея громадянського суспільства? В чому його суть?
  • * яка має бути позиція правителя, якщо він прийшов до влади з допомогою народу?
  • * які кроки належить робити правителю, щоб його шанували?
  • * поміркуйте, пріоритет якому правителю віддали би ви і чому?

«...такого роду єдиновладдя - його можна назвати громадянським - установлюється на вимогу чи знаті, чи народу. Оскільки немає міста, де не відособились би два цих начала: знать прагне підкорити і утискувати народ, народ не хоче перебувати у підкоренні та гнобленні; зіткнення ж цих начал вирішується трояко: або єдиновладдям, або безвладдям, або свободою.

Єдиновладдя установлюється чи знаттю, чи народом, залежно від того, кому першому випадає нагода. Знать, бачучи, що вона не може протистояти народові, висуває кого-небудь із своїх і проголошує його правителем, щоби за його спиною вгамувати свою пожадливість. Так само і народ, бачучи, що не може чинити опір знаті, звеличує когось одного, щоби в його владі знайти для себе захист. Тому, хто приходить до влади з допомогою знаті, важче утримати владу, аніж тому, кого привів до влади народ, бо якщо правитель оточений знаттю, котра шанує себе як рівна йому, то він не може ні вказувати, ні мати незалежний спосіб дій. Тоді як той, кого привів до влади народ, править один і довкола нього немає нікого, чи майже нікого, хто не прагнув би йому скорятися.

Так що, коли правитель прийшов до влади з допомогою народу, він має намагатися утримати його дружбу, що зовсім не важко, бо народ вимагає тільки, щоб його не утискували. Але якщо правителя привела до влади знать наперекір народові, то перший його обов'язок - заручитися дружбою народу, що знову ж таки неважко зробити, якщо взяти народ під свій захист. Люди ж такі, що, бачучи добро з боку тих, від кого чекали зла, особливо прив'язуються до благодійників, тому народ ще «більше прихилиться до правителя, ніж якби сам привів його до влади. Заручитися ж підтримкою народу можна по-різному... [...]... правителю належить бути у дружбі з народом, інакше у важкі часи він буде скинутий з престолу...

[...] Ніщо не може викликати до правителя такої шани, як воєнні справи і надзвичайні вчинки.

[...] Величі правителя сприяють також незвичайні розпорядження усередині держави,... інакше кажучи, коли хто-небудь здійснює значне у громадянському житті, погане чи добре, то його корисно нагороджувати чи карати таким чином, щоби це пам'яталось якомога довше. Та найголовніше для правителя - постаратися всіма своїми вчинками скласти собі славу великої людини, наділеної розумом видатним.

Правителя поважають також, коли він відкрито заявляє себе ворогом чи другом, тобто, коли він без хитань виступає за одного проти іншого - це завжди краще, аніж стояти осторонь.

Правитель повинен також показувати себе покровителем талантів, пригортати обдарованих людей, вшановувати тих, хто проявив себе в якомусь ремеслі чи мистецтві. Він має спонукати громадян спокійно займатися торгівлею, землеробством і ремеслами, щоб одні облаштовували свої володіння, не боячись, що ці володіння у них відберуть».

Завдання 4. За таблицею дайте характеристику філософам.

п/п

Ім'я філософа

Період до якого належить

Напрям, течія до якого належить

Проблема, яка була у центрі уваги філософа

Назвіть філософські поняття, введені філософом

Августин Аврелій (Блаженний), Росцелін, Ансельм Кентерберійський, Альберт Великий, Тома Аквінський, Піко делла Мірандола; Марсіліо Фічіно, Лоренцо Валла, Цвінглі, Мартін Лютер, Жан Кальвін, Томас Мюнцер.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>