Полная версия

Главная arrow Медицина arrow Акушерство і гінекологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Захворювання дихальної системи і вагітність

Бронхіальна астма. Найбільш поширене захворювання респіраторної системи у вагітних -- бронхіальна астма. У зв'язку із збільшенням алергізації населення відзначається і ріст частоти бронхіальної астми.

Розрізняють інфекційно-алергічну і неінфекційно-алергічну форми. В першому випадку антигеном являються мікроорганізми, що побутують у дихальних шляхах жінки, нерідко умовно-патогенні та сапрофіти (білий стафілокок, клебсіела, кишкова паличка), у другому -- різні органічні та неорганічні фактори: пилок рослин, пил, вовна тварин, харчові алергени, ліки і т.п.

Розрізняють передастму, напади ядухи та астматичний стан. Всі ці форми можуть зустрічатись при вагітності. До передастми відносять хронічний бронхіт і хронічну пневмонію з астматичним компонентом.

Напади ядухи спочатку захворювання можуть бути 2-3 рази на рік (легка форма), при середній формі важкості вони повторюються більш часто і припиняються лише після парентерального введення бронхолітичних препаратів. Між нападами залишаються ознаки бронхоспазму. При важкій формі напади повторюються більше 5-ти разів на рік, надзвичайно важко знімаються; розвивається дихальна недостатність І-ІІ ступеня.

Астматичний стан (статус) - це стан важкої гіпоксії, який не знімається звичайними засобами протягом тривалого часу (кілька годин чи навіть діб), може призвести до гіпоксичної коми і навіть смерті. У деяких жінок перебіг бронхіальної астми при вагітності полегшується, але у більшості випадків, навпаки, погіршується. Погіршення перебігу астми залежить від можливої провокації імунних процесів антигенами плоду, збільшенням спазму дихальних шляхів. У хворих на бронхіальну астму частіше, порівняно із здоровими, розвиваються ранні та пізні гестози, у них можуть народжуватись недоношені та з малою масою діти; іноді астма може бути причиною антенатальної загибелі плоду, хоч і досить рідко. Ускладнення виникають найчастіше при важких формах захворювання.

Бронхіальна астма не є протипоказанням для доношування вагітності. Лише при астматичних станах, що повторюються, може виникнути питання про аборт або передчасне розродження.

Вагітні з бронхіальною астмою повинні перебувати на обліку у терапевта жіночої консультації. Кожне «простудне» захворювання є показанням для призначення бронхолітиків або збільшення їх дози. При загостренні астми в будь-якому терміні вагітності показана госпіталізація, у терапевтичний стаціонар.

Лікування бронхіальної астми полягає в усуненні нападів ядухи. У легких випадках для цього досить інгаляційних чи таб-летованих засобів (астмопент, новодрин), алупент-0,02 під язик. Його можна вживати для попередження нападів. Якщо це не допомагає, вводять підшкірне Імл 5% ефедрину. При важких нападах слід ввести внутрішньовенне 10 мл 2,4% розчину еуфіліну в 10 мл 20% глюкози, повільно або 10 мл 2,4 % розчину з 1 мл ефедрину в 200-300 мл 5% глюкози краплинне. При серцевій недостатності додають строфантин або корглікон. Одночасно дають вдихати кисень. Адреналін і атропін вагітним протипоказані. Якщо напад погано піддається лікуванню, вводять 30-60 мг преднізолону.

Пологи у хворих на бронхіальну астму ведуть через природні пологові шляхи. При виникненні необхідності індукції пологів або їх стимуляції, слід пам'ятати, що простагландин Ra може погіршити стан хворої. Операцію кесарського розтину проводять при виникненні акушерських ускладнень. При важкій формі астми з наявністю дихальної недостатності накладають акушерські щипці.

Пневмонія і вагітність. Пневмонія є нечастим, але дуже серйозним захворюванням. При відсутності адекватного лікування досить часто виникає внутрішньоутробна смерть плоду. Проте сучасна антибіотико-терапія дає можливість не лише вилікувати хворих, але і запобігти антенатальній смерті плоду, його внутрішньоутробному інфікуванню. В 1-ому триместрі вагітності слід призначати пе-ніцілін (1.200000 на добу) або ампіцилін (0,5 х 4 p. на день). З ІІ-го триместру можуть призначатись цефалоспорини (кефзол, цепорин, клафоран), сульфаніламіди (але непролонгованої дії, тому що останні можуть призводити до ядерної жовтяниці).

Такі антибіотики, як стрептоміцин, левоміцетин і тетрациклінові похідні протипоказані під час усієї вагітності і після пологів.

Як правило пневмонію вдається вилікувати, тому це захворювання не є протипоказанням для доношування вагітності. Пологи проходять без особливостей. При наявності дихальної недостатності накладають акушерські щипці.

Пневмонія, що не проходить протягом 6 тижнів, вважається хронічною. Вона характеризується тривалим перебігом, з періодами загострень і ремісій і розділяється на три стадії. При 1-й стадії загострення наступає рідко, супроводжується періодичними підвищеннями температури, кашлем, незначними змінами з боку крові (нейтрофільний лейкоцитоз). У ІІ-й стадії рецидиви виникають часто, з'являються явні ознаки брон-хоектатичної хвороби, дифузного пневмосклерозу чи емфіземи. В ІІІ-й стадії виразно виражена дихальна і легенево-серцева недостатність.

При 1-й стадії вагітність допустима. При ІІ-й стадії захворювання вагітність можна зберігати, але хворі повинні трива-

лий час лікуватися в стаціонарі. При ІІІ-й стадії вагітність протипоказана.

Лікування хронічної пневмонії при загостреннях проводиться антибіотиками, як і при гострій пневмонії. Антибіотики призначають також при простудних захворюваннях для запобігання рецидивів пневмонії. Хорошу дію проявляє еуфілін, знімаючи бронхоспазм, а також зменшуючи тиск у легеневому колі кровообігу. При наявності недостатності кровообігу призначають серцеві глікозиди і сечогінні засоби. Пологи при 1-й і ІІ-й стадіях проходять без особливостей, в пологах необхідна постійна інгаляція кисню. При ІІ-й стадії внутрішньовенне вводять 2,4% розчин еуфіліну 10 мл з глюкозою. При виникненні дихальної недостатності, потуги виключають накладанням акушерських щипців.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>