Полная версия

Главная arrow Медицина arrow Акушерство і гінекологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>

Адаптація організму матері до вагітності

З моменту запліднення організм матері, плацента і плід починають функціонувати як єдиний комплекс. З прогресуванням вагітності більшість органів та систем зазнають певних фізіологічних змін, спрямованих на створення оптимальних умов для розвитку ембріона.

Нервова система, формується домінанта вагітності. Гальмівні процеси переважають, збудливість ЦНС знижується. У вагітних з'являється сонливість, емоційна неврівноваженість. Зміни у вегетативній нервовій системі спричиняють нудоту, блювання, зміну смакових та нюхових відчуттів.

Серцево-судинна система. Збільшується об'єм циркулюючої крові (ОЦК) на 30-50 %, причому відбувається цей процес більше за рахунок зростання об'єму циркулюючої плазми. Кількість еритроцитів зростає незначно, тому у вагітних на грунті фізіологічної гіперволемії (гемодилюції - розведення крові) виникає фізіологічна анемія, яка часто переходить у патологічну.

Частота серцевих скорочень може незначно збільшуватись. Артеріальний тиск у перші місяці вагітності має тенденцію до зниження на 5-15 мм рт.ст. за рахунок зниження периферичного опору судин. Максимальне зниження спостерігається у термін вагітності 24-28 тижнів, до пологів AT повертається до вихідного рівня (за умови нормального перебігу вагітності). Збільшується серцевий викид та ударний об'єм серця. Характерні зміни на ЕКГ - зміщення електричної осі серця ліворуч.

У положенні вагітної на спині нижня порожниста вена стискається вагітною маткою, жінка скаржиться на запаморочення, виникає брадикардія, зниження AT (синдром нижньої порожнистої вени), тому тривалого перебування вагітних у такому положенні (при УЗД, КТГ -дослідженні) слід уникати, а при появі симптомів - покласти жінку на бік.

Склад крові. Знижується гематокритне число до 0, 33-0, 35 за рахунок гемодилюції. Кількість еритроцитів відносно меншає, гемоглобін досягає рівня 110-120 г/л. Число лейкоцитів може коливатися від 5х109 до 12 х109. Лейкоцитоз може спостерігатися у перші 3 доби після пологів, надалі кількість лейкоцитів нормалізується. ШОЕ у вагітних зростає, досягаючи 40-50 мм/год.

Перед пологами підвищуються коагуляційні властивості крові, що має адаптаційно-пристосувальний характер для зменшення крововтрати в послідовому та ранньому післяпологовому періоді.

Дихальна система. При прогресуванні вагітності плоду потрібна щоразу більша кількість кисню, тому легені вагітної працюють у режимі гіпервентиляції. Виникає збільшення дихального об'єму та частоти дихальних рухів.

Травна система. На початку вагітності можуть виникати нудота, зміни смаку та пов'язане з цим зниження апетиту. Збільшується навантаження на печінку, активізується її антитоксична дія, адже необхідно знешкоджувати метаболіти обміну не лише матері, а й плоду. У вагітних може виникати печія, що пов'язано із зниженням тонусу кардіального відділу шлунку. Часто вагітні скаржаться на сповільнення евакуації вмісту товстої кишки. Це наслідок блокуючої дії прогестерону на тонус кишківника.

Сечовидільна система. Нирки працюють з великим навантаженням. Розширюються і подовжуються сечоводи і мисочки нирок, виникає везикоуретральний рефлюкс. Це сприяє застою та інфікуванню сечі та розвитку гестаційного пієлонефриту.

У перші місяці вагітності жінки часто скаржаться на почащене сечовипускання, бо матка, збільшуючись, тиснена сечовий міхур.

Кровопостачання нирок посилюється, фільтрація на початку вагітності зростає, наприкінці дещо зменшується, що може спричинити затримку рідини в організмі вагітної і появу набряків.

Опорно-руховий апарат. Внаслідок збільшення вагітної матки для утримання рівноваги виникає компенсаторний поперековий лордоз. Під дією прогестерону та релаксину, що продукуються плацентою, розм'якшуються та стають гідрофільними зв'язки тазу та лобковий симфіз, що полегшує просування плоду родовими шляхами.

Шкіра. Вже на початку вагітності на шкірі з'являється пігментація, особливо часто на обличчі, по білій лінії живота, в ділянці ареол. На шкірі молочних залоз, живота, стегон виникають рожеві або червоні смуги - striae gravidarum, після пологів вони набувають білуватого або сріблястого кольору, проте не зникають.

Молочні залози протягом вагітності збільшуються. Трубчасті дольки перетворюються в альвеолярні. Починається продукція молозива. Після пологів ініціюється секреція молока.

Ендокринна система. У перші тижні гестації в передній частці гіпофіза збільшується кількість клітин, що продукують пролактин, так званих клітин вагітності. Пролактин стимулює функцію жовтого тіла, припиняє фолікулогенез, готує молочні залози до лактації.

Радіоімунні дослідження останніх років ставлять під сумнів традиційну думку про те, що впродовж вагітності гіпофіз працює з посиленим навантаженням, позаяк більшість гормонів (АКТГ, ТТГ, соматотропін), які спричинюють посилення функції відповідних залоз у вагітної (наднирників, щитовидної залози), продукується фетоплацентарним комплексом.

У задній частці гіпофіза накопичуються нейрогормони гіпоталамуса - окситоцин та вазопресин. Окситоцин має тономоторний вплив на матку (викликає скорочення міометрію). Протягом вагітності плацента виробляє фермент окситоциназу, який інактивує окситоцин. За кілька тижнів до пологів продукція цього ферменту припиняється.

Статева система. З початком гестаційного процесу циклічні зміни в яєчниках і матці припиняються. Жовте тіло вагітності продукує прогестерон та естрогенні гормони, які створюють умови для нормального розвитку ембріона. Надалі ці функції перебирає плацента. Виникає гіпертрофія та гіперплазія м'язових волокон, що забезпечує збільшення матки. Маса матки з 50-100 г зростає на кінець вагітності до 1000-1500г, потовщується її стінка. З 24-25 тижня збільшення матки відбувається не завдяки гіпертрофії волокон, як у перші місяці, а внаслідок розтягнення її стінок плодом та водами.

Прогестерон знижує збудливість матки ("прогестероновий блок") та забезпечує її "м'язовий спокій". Зазнає морфологічних змін судинна система органу: судини подовжуються та розширюються, їх стінки гіпертрофуються, що загалом призводить до посилення кровопостачання. Потовщуються та видовжуються зв'язки.

Піхва та шийка матки завдяки гідрофільності тканин, притаманній вагітним, розм'якшуються, зростає кількіст еластичних волокон, внаслідок розширення мережі вен і застою крові в них шийка матки та піхва набувають синюшного відтінку.

Обмін речовин. В організмі вагітної активізується обмін вуглеводів, жирів, води та електролітів, дещо менших змін зазнає білковий обмін.

Вуглеводний обмін. Глюкоза є основним субстратом для забезпечення енергетичних потреб плоду, а також для створення енергетичних резервів у тканинах материнського організму у вигляді глікогену.

Естрогени, гіпофізарний лактоген є гіперглікемічними гормонами, тобто забезпечують високий рівень глюкози в крові матері, а оскільки глюкоза переноситься через плаценту шляхом полегшеної дифузії, то і в організмі плоду. Для відновлення динамічної рівноваги збільшується продукція гіпоглікемічного гормону - інсуліну у матері, аз 10-11 тижнів гестації і в плоду. Тому рівень глюкози в крові вагітної залишається в межах норми, а плід отримує достатнє живлення. Вплив інсуліну у більшості вагітних стимулює апетит і споживання їжі, а його анаболічний ефект сприяє відкладанню запасів глікогену та жирів, тому часто маса тіла жінки за термін вагітності збільшується на 8-12 кг.

Жировий обмін. Посилюється синтез жирних кислот з глюкози, що супроводжується відкладанням ліпідів у жировій тканині материнського організму у перші ЗО тижнів, в останні 10 тижнів вагітності жирові відкладення утворюються у тканинах плоду.

Білковий обмін. Вміст білків у сироватці крові вагітної дещо знижується за рахунок альбумінів. Відбувається накопичення азоту в організмі і матері, і плоду.

Водно-електролітний обмін. Загальна кількість води в організмі вагітної досягає 7 л, з них 2 л припадає на позаклітинну рідину. Зростає об'єм циркулюючої плазми.

Відбувається нагромадження неорганічних речовин, що йдуть на формування скелету та тканин плоду:

  • -- фосфору - на формування нервової системи та кісток плоду;
  • -- кальцію - для побудови скелету плоду та забезпечення лактації у матері;
  • -- заліза -- для синтезу фетального гемоглобіну.

Достатня кількість мінералів (калію, натрію, магнію, хлору, кобальту, міді та ін. мікроелементів) має значення не лише для плоду, а й для матері, зокрема для підготовки до пологів і лактації.

Імунна система. Плід є для матері антигенно стороннім тілом. Під час вагітності відбувається деяке пригнічення клітинного імунітету, що трактують як фізіологічну гестаційну імуносупресію. Розвиток децидуальної тканини зменшує ступінь імунологічної несумісності матері і плоду. Плацента та плодові оболонки поряд з децидуальною забезпечують захист плоду від прямого імунного контакту з матір'ю і розвиток вагітності аж до закінчення гестаційного періоду, коли плід досягає імунологічної зрілості та інформує про це організм матері - тоді настають пологи.

Отже, фізіологічної перебудови під час вагітності зазнають практично всі органи та системи жінки, більшість яких працює з великим навантаженням. У здорової жінки нормальний перебіг вагітності сприяє розквіту сили та здоров'я. Проте у жінок з хронічними недугами вагітність може поглибити ці патологічні процеси, і сприятливий перебіг гестаційного процесу, а також народження здорової дитини можливі лише за умови вчасної діагностики вагітності, ретельного обстеження та ефективного лікування майбутньої матері.

 
Перейти к загрузке файла
<<   СОДЕРЖАНИЕ   >>